- свояцтво
- —————————————————————————————своя́цтвоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
свояцтво — а, с. 1) збірн. Родичі не по крові, а по шлюбу. 2) Спорідненість, що виникає внаслідок шлюбу: стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя … Український тлумачний словник
свояцтво — Свояцтво: тут: спорідненість [54] … Толковый украинский словарь
доводитися — I иться, недок., довести/ся, еде/ться, док., безос. Бути необхідним, неминучим у зв язку з певними обставинами. || Мати можливість. II джуся, дишся, недок. 1) ким. Бути комусь ким небудь (про спорідненість, свояцтво). 2) Пас. до доводити 1 4), 6) … Український тлумачний словник
споріднення — я, с. Те саме, що спорідненість. || Стосунки між родичами людей, що взяли шлюб, а також стосунки подружжя з їхніми кровними родичами; свояцтво … Український тлумачний словник
доводитися — I = довестися (бути потрібним, неминучим / можливим у зв язку з певними обставинами), траплятися, трапитися, випадати, випасти, припадати, припасти, приходитися, прийтися II (кому ким про спорідненість, свояцтво тощо), бути (ким, за кого), матися … Словник синонімів української мови